Історія Пирятина » Пирятинська Централізована Бібліотечна Система(ЦБС)

Наш форум
Історія Пирятина

Від першої згадки до кінцяXVIIIстоліття


    Пирятин вперше згадується у Лаврентіївському літописі під 1155роком. Це булоруське укріплене місто, що належало Переяславському князівству,за яке точилася боротьба між Мстиславом Ізяславичем, князем переяславським і волинським, та Глібом Юрійовичем,претедентом на преяславський стіл.
    Ймовірно, у 1239 році знищений військами монголів, але незабаром відновлений — згадується під 1261 роком як великий населений пункт у складі об'єднаної Сарайської єпархії, під контролем Золотої Орди.
Після битви на Синіх Водах(1362)підпав у складі Посульського краю під вплив Великого князівства Литовського.
    З кінця 14 до початку 16 століття роками значна територія Лівобережжя, включно з Пирятином, належала до володінь княжого роду Глинських, вихідців з половців, які прийняли православ'я і обороняли кордони Литви від нападів татар і московитів. За урядування Глинських на території Полтавщини, і, вочевидь, у Пирятині з'являються козаки. 
   Із входженням Полтавщини після Люблінської унії(1568) до Корони Польської, Пирятин у 1578 році на прохання князя Михайла Вишневецького був переданий королем Стефаном Баторієм шляхтичу Михайлу Грибуновичу-Байбузі.
 Портрет Леонтія СвічкиПортрет Леонтія Свічки 1592 року Пирятин перейшов до рук черкаського старости, окатоличеного українського магната князя Олександра Вишневецького, якому за указом польського короля Сигізмунда III було надано привілей на запровадження в Пирятині Магдебурзького права і герба(стріла на міській печатці), тоді ж була зроблена невдала спроба перейменувати місто на Михайлів, але назва не прижилася. У 1-й половині XVII століття Пирятином володів син Олександра — князь Ярема Вишневецький.
З 1648р. — сотенне місто Кропивненського полку, а 1658 року віднесений до Лубенського. У 1683 році пожежа знищила значну частину міста.
У листопаді 1708 року козаки під керівництвом старшини Свічки (одного з синів колишнього лубенського полковника Леонтія Свічки)не здали місто шведським військам.

 

У Російській імперії, визвольні змагання, встановлення влади рад


У 1781 році Пирятин згідно з указом Катерини II став центром новоствореного Пирятинського повіту Київського намісництва. У цьому ж році коштом полкового осавула Андрія Ільченка зведено мурований Собор Різдва Пресвятої Богородиці. У наступному (1782) затверджено герб Пирятина(відновлений у 2004) і складено перший план забудови.

1796 року Пирятин з повітом віднесено до Малоросійської губернії, а 1802 року увійшов до Полтавської губернії.

На початку XIX століттяу Пирятині щопонеділка і щоп'ятниці відбувалися базари, влаштовувалося 4 ярмаркина рік.         У 1814 році було засноване повітове училище.

У період 1843 – 1859 років Пирятин декілька разів відвідував український поет і мислитель Тарас Шевченко.

У 1864 році засновано Пирятинське земство, виконавчим органом якого була повітова управа, за 10 років (1874) створено Пирятинську виборну Думу з виконавчим органом — міською управою (обидва ліквідовані у лютому 1918 року).

У 1885 році в місті почала діяти поштово-телеграфна контора, а 1894 року через Пирятин пролягла гілка Києво-Воронезької залізниці. Розвивався дрібний капіталізм — станом на 1895 рік у місті налічувалось 19 дрібних фабрик і заводів (по повіту в цілому 43).

На початку ХХ століття у Пирятині відкрилась і діяла низка навчальних закладів — сільська реміснича майстерня (1903), жіноча гімназія (1907), чоловіча гімназія (1912), вище початкове училище (1914).

У 1906 році була заснована Пирятинська організація РСДРП.

У березні 1917 року утворено Пирятинську Раду робітничих депутатів, у липні — Пирятинську повітову Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів, яка на своєму пленарному засіданні III Універсал Центральної Ради.

Січень 1918 року — у Пирятині (і повіті) вперше встановлено радянську владу, проте вже у березні повіт зайняли українсько-німецькі війська, викинувши звідти більшовиків.

Наприкінці квітня 1918, внаслідок Гетьманського перевороту Пирятин опиняється в складі Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.

Незабаром після початку антигетьманського повстання Пирятин знову окупують більшовицькі війська.

В березні 1919 року відбувається повстання караульної роти в Пирятині проти радянської окупації.

У серпні 1919 року Пирятин перебував у руках денікінців.

5 грудня 1919 року місто остаточно захопили більшовики. Хоча і в 1920 році в місті діяв український підпільний комітет з підготовки збройного виступу проти совєтів.


Перший радянський період


З березня 1923 року Пирятин —районний центр Прилуцької округи.

1926 року утворено Пирятинську міську раду.

У 1929-31 роках у районі здійснюється суцільна колективізація сільського господарства.

1930 року Пирятинський район віднесено до Лубенської округи Харківської області.

На початку 1930-х років у Пирятині — засновані і працюють сирзавод, меблева фабрика, МТС.

Пирятинщина потерпала від Голодомору 1932-33 років, її населення зазнало політичних репресій (від 1937 року).


Друга Світова війна


У ІІ Світову війну Пирятин перебував у складі Райхскомісаріату Україна рівно 2 роки — від 18 вересня 1941 року до 18 вересня 1943 року. За цей час, у період з 1 вересня 1942 до 18 вересня 1943 року, місто було адміністративним центром Пирятинського ґебіту. 19 вересня 1943 року 309-й і 237-й стрілецьким дивізіям Червоної Армії генерал-майора Д.Ф.Дрьоміна і полковника П.М.Мароля, які відзначилися при захопленні Пирятина, наказом Сталіна було присвоєно найменування «Пирятинських». У 1944 році Пирятинський аеродром став одним з кінцевих пунктів операції «Френтік».

 

Другий радянський період


У 1946 році свою роботу відновили практично всі підприємства Пирятина, що працювали до війни.

У 1952 році на автостанції «Пирятин» збудовано водонапірну башту оригінальної конструкції, яка уславилась завдяки зйомкам тут у 1963 році Київською кіностудією кінокомедії «Королева бензоколонки».

4 листопада 1967 року в Пирятині відкрито новобудову — районний будинок культури, а у 1971році почалась газифікація міста.


 

За незалежності України


У серпні-вересні 1991 року у Пирятині і ряді сіл району відбулися мітинги і збори на підтримку Акту проголошення Незалежності України, 13 жовтня того ж року на зібранні інтелігенції району утворено блок демократичних сил на його підтримку, і нарешті 19 листопада 1991 року сесія Пирятинської райради ухвалила власне рішення про його схвалення.

На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року 95,7% виборців Пирятинщини висловились за незалежність України.

25 червня 1994 року в Пирятині відбулася зустріч з Президентом України Л.М.Кравчуком.

Рік вступу до Асоціації міст України (АМУ)— 1996.

2003 року На околиці Пирятина на автомагістралі Київ-Харків через залізницю здано в експлуатацію шляхопровід з транспортною розв'язкою.

У вересні 2004 року відбулися урочисті, святково-мистецькі дійства і спортивні змагання з нагоди 850-річного ювілею Пирятина.

 


 

інформація взята з сайту Вікіпедія